Сьогодні о 6.45 ранку пішов із життя наш давній Друг, Лицар гуманної педагогіки, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Павлович Бех.
Пам'ятаю перше знайомство з Володимиром Павловичем 14 років тому, коли Читання з Гуманної Педагогіки в Національному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманова тримались волосині через наклеп одного з супротивників руху. А Володимир Павлович, який на той момент був першим проректором Університету, мав ухвалити ключове рішення – бути Читанням в Університеті чи ні. І його рішенням було – повірити та підтримати. З того часу Гуманна Педагогіка міцно увійшла в життя провідного педагогічного університету України, Читання з Гуманної Педагогіки безумовно проводилися лише у стінах НПУ ім.М.П.Драгоманова, а Володимир Павлович став нашим Другом.
Він неодноразово виступав спікером на Всеукраїнських Читаннях, Міжнародних Читаннях з Гуманної Педагогіки, брав участь у Міжнародних зустрічах у Бушеті, підтримував Гуманну Педагогіку щиро та всім серцем. Володимир Павлович завжди захоплювався ентузіазмом послідовників Гуманної Педагогіки та бачив у ній майбутнє. Його наукові ідеї та погляди були спрямовані далеко в майбутнє та створили міцну основу для розуміння ролі Людини у розвитку планети та космосу.
Я мав щастя близько дружити з Володимиром Павловичем та його сім'єю і захоплююся ним також як батьком, як чоловіком, як тестем і просто напрочуд світлою, щирою, душевною людиною.
Вічна пам'ять та найсвітліші думки Володимиру Павловичу на його шляху до Вічності.
Ігор Ерметов, Київ, Україна
