26 жовтня 2017 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь активно-відповідальні учителі, вихователі, батьки.
Тема: " Робота вихователя, вчителя з батьками. Духовні закони розвитку сім’ї в творах Василя Сухомлинського "
Лейтмотив: "Любов людська повинна бути не тільки красивою, відданою, вірною, але й мудрою і обачною, гострозорою і розбірливою. І лише тоді, коли вона буде мудрою і обачною, вона може бути красивою і щасливою" В. Сухомлинський
Модератор: Зінаїда Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант школи гуманної педагогіки, Вчитель Гуманної Педагогіки.
Форма проведення: семінар-практикум.
«Не хлібом єдиним живе людина» - так говорить народна мудрість. Людина живе в безкінечному величному Всесвіті, у вирі людських і небесних енергій. Всесвіт – це порядок. Як збагнути людині своє місце, своє призначення у всій цій величі і як знайти дорогу до щастя? Як зрозуміти прагнення єдності з іншою людиною, і для чого ми створюємо сім’ю? Якими є ті духовні закони, що ведуть кожного бажаючого до щастя? Як налагодити співпрацю з сучасними дітьми і їх батьками? Цим темам були присвячені жовтневі київські студії гуманної педагогіки.
Вся мудрість Всесвіту знаходиться в наших серцях. І коли серце розкривається, потрібна інформація «сама» приходить до нас. Слухачі київських студій гуманної педагогіки поділилися своїми враженнями, почуттями, які наповнили їх серце:
«Моє серце наповнилося почуттям подяки і спокою»;
«подяки і почуттям миру»;
«гордості за вибір професії та відданості своїй професії»;
«вдячності і любові, бажанням працювати ще і ще…»;
«тепла, миру, що є небайдужі люди»;
«милосердя», «радості, спокою, любові»;
«бажанням дарувати людям тепло і радість свого серця»;
«доброти», «поваги, уваги, духовного зростання, чистоти думок»;
«спокою, рівноваги», «любові»…
Співпраця на студіях спонукала учасників замислитися над тим:
«як правильно виховувати не тільки своїх вихованців. А й своїх власних дітей»;
«як викладати (і чи викладати) так, щоб духовність вкорінювалася в душі і серці?»;
«що все в житті можна здобути завдяки любові»;
«гуманна педагогіка - це співпраця, а співпраця – це чіткі правила між вчителями, учнями, батьками. Над тим, що слово має енергетичну силу, що щастя починається з віри в себе, з самопізнання»;
« поняттям справжнього щастя, у потребі іншої людини; над тим, що потрібно вчитися співпраці, а не конкуренції»;
«бажанням самовдосконалення, бажанням втілювати отримані знання в своїй діяльності та житті».