Всеукраїнська культурно-освітня Асоціація гуманної педагогіки

За сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації 17 травня   2014 р. у Будинку вчителя за адресою: вул. Володимирська, 57 відбулася остання у 2013-1024 навчальному році засідання Київських Студій гуманної педагогіки.

Тема Студій: «Сто порад учителеві» В.О.Сухомлинського.

Модератор - Зінаїда Хоменко, кандидат психологічних наук, заступник голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант і практичний психолог Фінансового ліцею м.Києва.

Лейтмотивом до роботи Студії став вислів із Маніфесту гуманної педагогіки: «Найбільша трудність у творенні гуманного освітнього світу знаходиться всередині нас самих».

В ході роботи Студії Зінаїді Іванівні вдалося розкрити слухачам працю В.О.Сухомлинського «Сто порад учителю», яку можна вважати дороговказом для кожного конкретного вчителя і для кожної школи, які стали на шлях духовного відродження, на шлях особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки.

Для ефективності розкриття теми Студії слухачам було запропоновано працювати за таким планом:

1. Основи створення колективу.

2. Покликання до праці вчителя.

3. Здоров'я і духовне життя вчителя.

4. Світ дитинства очима вчителя.

5. Індивідуалізація навчання.

6. Організація навчально-виховного процесу в школі.

7. Мотивація навчання учнів.

8. Особливості навчання дітей у початковій школі.

9. Особливості навчання у середній і старшій школі.

10. Профілактика перевтоми учнів.

11. Система роботи з батьками.

12. Самопізнання і самовиховання як фундамент виховного процесу в сім”ї та школі.

 Модератор Студії розкрила кожен із запропонованих пунктів плану і надала можливість слухачам поділитися власним досвідом, який допоміг їм у вихованні та навчанні дітей.

Розкриваючи зміст покликання до праці вчителя Василь Олександрович посилається на висловлювання К.Д Ушинського: «У вихованні все повинно базуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, як би хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання… Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, яке проникає в характер, неможливе. Тільки особистість може вплинути на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна сформувати характер».

В. О. Сухомлинський переконує, що «вихованець - дзеркало вихователя. Ставлення учнів до знань залежить від того, як учні ставляться до вчителя. Проблему виховання здібностей, нахилів, покликання не можна розв’язати практично без безпосереднього впливу особистості педагога на особистість вихованців. Здібності виховуються тільки здібностями, нахили – нахилами, покликання –покликанням».

Говорячи про здоров’я і духовне життя вчителя, Василь Олександрович наголошує на важливості доброзичливості в серці вчителя, спрямованої на розумову працю учня.

Сухомлинський чітко вказує на профілактику перевтомлення учнів, яка є актуальною і в наш час:

—  Педагогічну працю поставити на наукову основу.

—  Розкрити й використати усі можливості дитинства.

—  Індивідуалізація навчально-виховного процесу.

—  Основне завдання початкової школи - навчити дитину вчитися.

—  Вести кожного дня “від радості до радості ” .

—  Не допускати диспропорції в уміннях і знаннях школярів.

—  Практичне застосування знань.

—  Не сидіння над підручником, а багатогранне інтелектуальне життя.

—  Уроки “тихого читання ” ( вчитель складає для кожного учня бібліотеку).

—  Керувати увагою учнів (цікавим урок робить учитель, а не учень).

—  Вільний час для учнів в другій половині дня (навчити дитину користуватися вільним часом).

—  Режим праці та відпочинку ( виконання Д/з вранці – дорога до школи як відпочинок – 1-4 уроки (інтенсивна інтелектуальна праця) – 5-6 уроки (праця, фізкультура, музика) – вільний час).

Кажучи про важливість виховання, яке переростає у самовиховання слухачам студій було запропоновано попрацювати над цитатами В. А. Сухомлинського, взятих з роботи «Сто порад учителю».