Українська (UKR)Російська (RUS)

Особливості уроку в школі гуманної педагогіки. Теорія і практика.

 

25 квітня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі: Особливості уроку в школі гуманної педагогіки.

Теорія і практика.

«Учитель веде своїх учнів і кожного окремо від успіхів до успіхів, від труднощів до труднощів, вселяє в них віру в свої здібності, дає можливість пережити радість пізнання…»

Кодекс честі і служіння учителя

Форма проведення: семінар-практикум

Модератори:

– Зінаїда Іванівна Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант експериментальної школи гуманної педагогіки;

- Інна Михайлівна Халабаджах, учитель вищої категорії, учитель-методист, Відмінник освіти України; учитель світової літератури та російської мови НВК «Міцва-613», м.Київ. Делегат ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти, дипломант обласних етапів конкурсів "Учитель року" та "Кращий працівник року", нагороджена медаллю ім. М. Гоголя.

Школа… Учитель…Учень…Урок… На сьогоднішній день урок є основною формою взаємодії вчителя і учня. Якою буде ця взаємодія, чи перетвориться вона у співпрацю?

Методичною вимогою до уроку є виконання таких завдань: виховних, розвивальнх, навчальних. Гуманна педагогіка разом з цим вводить ряд аспектів, серед них найголовніший – духовно-філософський, якій допомагає усвідомити, як сприймати Дитину, яким чином прокласти шлях до серця дитини, щоб стати товаришами, співробітниками. Саме в такій послідовності гуманна педагогіка перетворює урок у творчу співпрацю вчителя та учня, підтримуючи в учня вроджену мотивацію до пізнання. Виходячи з цього, народжується новий фундаментальний принцип, який каже про те, що весь педагогічний процес повинен будуватися відповідно до цілісної сутності Дитини, а не тільки її матеріальної природи.

Авторитарна педагогіка не може прийняти і реалізувати цей принцип, оскільки для неї є чужим вимір духовності. Авторитарна школа на перше місце ставить навчальні завдання, виправдовуючись тим, що дітям потрібно здавати ДПА, ЗНО. Виховними завданнями учитель - предметник практично не переймається, бо вважає, що так важливо розв’язати десять, двадцять прикладів за урок! Чим більше написано в зошиті, тим краще - щиро вірить учитель. «На виховні моменти, на рефлексію у мене не має часу на уроці», - говорять учителі. «От, якби я мала більше годин для свого предмету, тоді б і результат був би кращим». А результат кращим не стає. Не має підстав для кращого результату. Тому що завдання кожного вчителя, кожної школи – виховання особистості, а не заповнення голови учня різною інформацією! Не поставивши на перше місце виховне завдання уроку, вчитель тим самим прирікає на те, що і сам знаходиться у «невихованому» середовищі і учнів класу занурює на 45 хв у таке ж середовище. І тоді на певному етапі життя учитель відчуває, що його нерви здають, оптимізм зникає, на творчість бракує сил, тут би до кінця дня допрацювати, потім до кінця навчального року, потім… Потім ми говоримо про емоційне виснаження і вчителя і учнів, бо від несприятливого, неморального середовища людський організм таким чином захищається. Захищається спочатку емоційним напруженням, яке згодом приводить до хронічних захворювань тіла, до втрати інтересу до своєї діяльності.

Гуманна педагогіка позитивно вирішує ці питання на користь вчителя і учня, вона володіє умовами, необхідними для повного здійснення принципу сутнісної доцільності в освітньому процесі, такими як: віра, любов, радість, довіра, терпіння, доброта, співчуття, відданість, благородство, великодушність, духовне життя для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Введення в освітній процес таких фундаментальних понять гуманної педагогіки, як Духовність і Гуманність сприяє безперервному еволюційному процесу покращення природи людини. Вони – опора особистості на її важкому шляху вдосконалення і сходження, спрямовуюча сила її життя та діяльності на загальне благо.

Семінар-практикум був побудований на матеріалі майстер-класу Шалви Олександровича Амонашвілі, якій він проводив на Міжнародних педагогічних читаннях у 2013р.

Зінаїда Іванівна Хоменко та Інна Михайлівна Халабаджах поділилися практичним досвідом використання ідей гуманної педагогіки у своїй практиці.