Українська (UKR)

Другий Львівський фестиваль Гуманної Педагогіки «Доторкнутись до небес дитинства»

10 – 11 червня 2016 року  за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Львівської облдержадміністрації,  КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», ГО «Львівський обласний центр Гуманної Педагогіки», Львівського притулку для дітей відбувся Другий Львівський фестиваль Гуманної Педагогіки «Доторкнутись до небес дитинства», у якому взяли участь понад 350 вчителів з різних куточків України,  практичні психологи, студенти педагогічних та психологічних факультетів вишів, методисти, працівники культури, батьки та всі, кого хвилює стан та майбутнє сучасної освіти, хто прагне вносити у свою щоденну співпрацю з дітьми ідеї  Маніфесту Гуманної Педагогіки, ідеї Світла і Любові. Фестиваль проходив у величній будівлі ЗОШ № 62 (колишня Колегія єзуїтів, де на початку XVII ст. навчався Богдан Хмельницький) у центрі міста.

Лейтмотив заходу: «Діти народжуються для того, щоб виправити наші помилки і скерувати людство на Шлях Істини!» (Ш.Амонашвілі)

«Звідки я? Я – з мого дитинства» (Антуан де Сент-Екзюпері).

З того самого дитинства, яке є єдиним і неповторним, жоден день якого не можна переписати і пережити набіло, не можна відкласти до кращих часів, коли в країні воцариться мир і розквітне добробут. Того самого дитинства, в якому чільне місце займає освітня діяльність, через яку проходить кожна дитина.

Освіта ХХІ століття стає ще одним глобальним викликом для людства. Всесвітня комісія культури і розвитку при ЮНЕСКО ще в 1995 р. була змушена констатувати, що науково-технічний прогрес не забезпечив потребу в культурному розвитку, а «розвиток, позбавлений свого людського і культурного змісту, стає безглуздим» (Х . Перес де Куельяр). Вихід тільки один – повернення до духовної культури, накопиченої людством, до відновлення призабутих на шляху впровадження ринкових відносин понять «шляхетність», «честь», «гідність», «порядність», «доброзичливість», «любов до ближнього».

 

Перед входом усіх зустрічала мапа України, дбайливо виконана в Львівському притулку для дітей силами діток та Світлани Петрівни Гаврилюк, на якій учасники відзначили місце, звідки прибули.

Як сказала одна учасниця: "Ставлячи свою крапочку, тішилася й пишалася, що стала співучасницею такого грандіозного дійства, співучасницею такого представництва моєї малої  батьківщини  в  рамках  всієї  країни." (за матеріалами сайту ГО "Львівський обласний центр гуманної педагогіки") http://locgp.com.ua/uk/competitions_conferences/142

Відкривала фестиваль Голова ГО "Львівський обласний центр гуманної педагогіки"  Валентина Матяшук.

Від імені Львівської освіти учасників привітала теплим словом  В.О. директора НМЦО Тетяна Ольшанецька.

У рубриці «Антології гуманної педагогіки» були розглянуті особливості педагогічної системи А.С. Макаренка і педагогіки Серця Панфіла Юркевича і Григорія Сковороди.

На Фестивалі був організований обмін досвідом в рубриках «Перлини мого досвіду» і «Персона гуманної педагогіки». Учасники фестивалю мали змогу відвідати 16 майстер-класів і педагогічних тренінгів.

«Кожен із нас є творцем свого суб’єктивного освітнього поля, в яке залучаємо дітей або окрему Дитину. Сила і якість впливу цього поля залежить від нашої особистості та нашої культури: характеру, вдачі, почуттів, думок, знань, устремлінь, світогляду»

Кодекс честі і служіння учителя

Керівник Обласного Дніпропетровського Центру Гуманної педагогіки Салієнко Ніна Олександрівна « Дорогою до волі»

Людина загубила щастя, тому що щастя – категорія духовна. Як же пробудити, ствердити в дитині прояви вищої природи? Відповідь дає В. О. Сухомлинський: через культ (шанування) Батьківщини, Матері, Книги. Любов до Батьківщини розкриває серце дитини через потоки високих образів, життя героїв. Проживання подвигу витончує уяву, захоплення, устремління. Любов до Матері виховується у сім'ї через відносини батьків з дитиною, сумісну працю, творчість, співчуття іншим людям. Культ Книги розвиває абстрактне мислення, вміння обирати життєвий шлях.

«..людиною ти народився, але Людиною повинен стати. Жодної людської риси природа  не дає сама - все тільки виховується», - зазначав В.О.Сухомлинський.

Духовна спільність між вчителем і учнем є запорукою виховного впливу. Про це писав Василь Олександрович Сухомлинський, на це вказували всі педагоги-гуманісти. Учень сприймає енергію впливу вчителя, якщо цей вплив буде наповнений повагою і любов’ю до особистості дитини. Розвиток гуманістичного світогляду вчителя, постійне самовдосконалення дають можливість вчителю відчути духовний світ учня. Лише свідома робота по ушляхетненню свого характеру, практика доброзичливості допомагають вчителю співпрацювати з учнями.

«Подібне виховується подібним», тому таким важливим є вміння вчителя при спілкуванні з учнями максимально проявляти найкращі якості своєї особистості - щирість почуттів, ясність думок, красу устремлінь, легкість вдачі, глибину знань. Лише духовна спільність вчителя і учня дає натхнення для співпраці і співтворчості і тоді зі школи зникне примус, а разом з ним - емоційне виснаження вчителя та учня.

Стадніченко А., студентка ІІІ курсу Лебединського педагогічного училища «Особистість у гуманістичних поглядах А.С. Макаренка»

«Навчити дитину бути щасливою не можна, але виховати так, щоб вона була щасливою можна» (А.С. Макаренко)

Будь обережний!

Не помилися!

Не нашкодь!

Будь надією для дитини!

Знай чого прагнеш!

Постійно шукай у дитині скарби в душі!

Ш.О.Амонашвілі

Чоловська Ольга Сильвестрівна, вчитель Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 «За методикою серця»

Все більше на зміну стандартним урокам приходять уроки новаторські: урок пошуку істини, урок – щоденник душі, урок – емоційне враження, урок естетичних переживань, урок-сповідь, урок-подяка, урок-одкровення, урок-оберіг, урок мудрості, урок – подорож поза часом і простором, урок-стріла, урок – сходження до нового змісту тощо.

Богосвятська Анна-Марія Іванівна, кандидат філологічних наук «Учитель, на якого чекають діти»

«Найважливішим явищем в школі, найкращим навчальним предметом, живим прикладом для учня є сам учитель». (А. Дистервег)

Сучасний урок обумовлений потребою комунікації кожного учня з творчим учителем, носієм живого знання. Він має бути сонячним, веселковим, радісним.  Кожен  урок – це копітка, наполеглива праця душі вчителя, без якого неможливе досягнення мети. Учитель глибше проникає в закони психіки дитини, шукає все нові можливості діалогу, коли «душа з душею говорить», тоді навіть  абстрактні поняття природним чином потрапляють у «вікно свідомості» дитини.

Першочергове завдання, що стоїть перед сучасною школою – це душа дитини, проблеми моральності і духовності. Модернізація шкільної освіти – не абстрактне поняття, а буденна, конкретна робота. Кожен день вчителя – творчий пошук, рішення питань: яким повинен бути урок сьогодні і завтра? що допомагає покращити роботу, зробити її більш якісною, ефективною.

За два дні фестивалю вчителі активно спілкувалися, обмінювалися досвідом та визначали для себе основні напрямки майбутньої роботи. Настрій був піднесений, і всі учасники роз'їхалися окрилені новими ідеями і прагненням перебудовувати роботу школи на основі ідей гуманної педагогіки.