Українська (UKR)

«Вчимося толерантно спілкуватися – не ображати і не ображатися»

Урок добра із циклу «Школа спілкування» був проведений Дульською Мариною Павлівною у Вишнопільській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів Тальнівської міської ОТГ Звенигородського району для учнів 2 класу.

Конспект цього уроку був відзначений Грамотою видавництва «Світич», редакцією журналу «Учитель початкової школи» за перемогу в номінації «Морально-етичне спілкування» Всеукраїнського конкурсу освітніх технологій (початкова школа).

Головною метою уроку було: відповісти на запитання «Як сформувати корисні навички гармонійного спілкування?»; показати переваги толерантного спілкування перед недружелюбним.

На практиці діти оволодівали компетентностями долати образи і прощати кривдників. Учні усвідомили, що дружелюбність, товариськість та повага до людей, зокрема до однокласників, набагато цінніші образ. Адже часто дрібні непорозуміння зводять стіну між людьми, тяжким каменем лягають на серце. І ми не можемо попросити пробачення – просто тому, що не навчені. І носимо в собі образу, яка роз’їдає душу, бо не вміємо позбутися її.

Урок розпочався із вправи «Теплі долоньки», під час якої діти, взявшись за руки, ділились своїм теплом із сусідом, висловлювали побажання один одному.

Мотивацією до уроку стала дискусія на тему «Що може боліти у людини?», «Чи буває боляче від слів?» Вправа «Мікрофон» направлена на пояснення народних прислів’їв та яке відношення вони мають до сказаного вище.

За допомогою тлумачних словників діти з’ясовували, що означають слова «образа» та «ображати». Учні міркували над тим, чому люди часом ображають інших та ображаються самі. Їм пропонувалися різні ситуації, обміркувавши які в групі, вони інсценізували випадки із власного досвіду.