Статті, публікації

Н. В. Харитонова. Серце вчителя, віддане дітям (ідеї В. Сухомлинського сьогодні)

20 жовтня 2010, 23:56

suhomlinsky

Зв’язок поколінь... Вічна проблема суспільного розвитку – передача життєвого та історичного досвіду від одного покоління до іншого. Проблема не така проста, тому що передача ця може йти різними шляхами. Однією з таких форм є батьківські листи. Це один із давніх літературно – педагогічних жанрів, який був досить поширеним у різних народів світу. Сьогодні поговоримо про листи до сина В. О. Сухомлинського.

Attachments:
Сухомлинський_сьогодні.doc	(54 Kb)

Н. В. Харитонова. Осмислення поглядів Григорія Сковороди

20 жовтня 2010, 23:54

Г. С. Сковорода ставив перед кожною людиною чотири вимоги: 1) Іти в ногу зі своїм життєвим призначенням, в ім’я якого людина й народжена; 2) Бути справедливим, тобто вважати, що не лише ти, а й інші заслуговують щастя; 3) Бути миролюбним; 4) Бути громадянином, включатися у вселюдські радощі та смутки. Лише при дотриманні всіх чотирьох вимог кожен із нас здатен вважати себе Людиною.

Attachments:
Григорій_Сковорода.doc	(41 Kb)

Н. В. Харитонова. А. С. Макаренко та його система виховання

20 жовтня 2010, 23:53

Безперечно, серед найбільших завоювань нашої вітчизняної, а значить і світової культури в ХХ столітті особливо виділяється педагогічна спадщина Антона Семеновича Макаренка. Педагогічний досвід – невичерпне животворне джерело та одночасно спосіб поліпшення наукових знань, критерій їх істинності. Для Макаренка таким джерелом стала робота в колонії імені М.Горького та комуні імені Ф.Дзержинського.

Attachments:
Макаренко.doc	(50 Kb)

Н. В. Харитонова. Софія Русова та її роль у вітчизняній педагогіці

20 жовтня 2010, 23:52

Серед діячів педагогічно-просвітницького руху в Україні одне з чільних місць по праву належить Софії Русовій, яка своєю невтомною діяльністю осяяла кінець XIX століття і третину XX століття.

Attachments:
Софія_Русова.doc	(47 Kb)

Н. В. Харитонова. «Більше працював, ніж жив» (педагогічна діяльність Б. Грінченка)

20 жовтня 2010, 23:50

Хто ще з українських письменників переджовтневої доби так саможертовно зрікався втіхи вільної творчості в ім’я громадського обов’язку, як Борис Грінченко? Поет з натхнення, митець, котрий творить, очікуючи «дару з небес» – осяяної, щасливої миті. Ці та подібні характеристики не для нього. І вислів улюбленого письменником Гете «Ich singe, wie ein Vogel singt» («Я співаю, як птах співає») також важко пов’язати з ним.

Attachments:
Грінченко.doc	(68 Kb)

Більше статтей...

Всеукраїнська культурно-освітня Асоціація гуманної педагогіки