Українська (UKR)

Новини

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки від 19 вересня 2015 р.

19 вересня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі: «Отримати хороше виховання можна не лише у власній родині чи в школі, а і …у самого себе» (Д. С. Лихачев)

Лейтмотив: «Людина є тим, чим вона стає, залишаючись наодинці з собою. Справжня людська сутність виражається в ній тоді, коли її вчинками керує не хтось, а її власна совість»  (В.О. Сухомлинський)

Форма проведення: семінар-практикум.

Модератор – Зінаїда Хоменко.

Як часто буває, що ми звинувачуємо у своїх негараздах інших… батьки звинувачують школу, учителів, що ті не так виховують їх дітей. Учителі у відповідь мають претензії до батьків, що ті не займаються вихованням власних дітей… А чи є вихід із цього замкненого кола?

Вихід є!.. і не один!!! Виховують і батьки і учителі … і сама людина може, насправді, навчитися виховувати себе. Виховання буде конструктивним за умови, що в людини буде працювати СО-ВІСТЬ. Зерна Совісті закладені в серці кожної людської особи, та чи проростають вони?

Учасники студій дослухалися до себе, придивлялися до свого внутрішнього світу, визначали на якому рівні розвитку вони знаходяться як людська особистість, складали свій словесний портрет і малювали малюнок своєї Душі. Бо саме в Душу, в наше Серце приходить ота вість, яка показує нам самих себе. Як часто буває, що ми чуємо голос всередині нас самих, який ніби застерігає нас від неправильного вчинку. Та ми виправдовуємо себе, що всі так роблять, або більшість… Потім цей внутрішній голос чистоти приходить до нас після скоєння чогось непристойного, а ми знову намагаємося його заглушити, замаскуватися, відгородитися. Робимося глухими до самих себе, до свого Серця, до своєї Душі. Знецінений, загнаний, закиданий всякою всячиною голос совісті пробивається до нас болем Душі, та ми й його нехтуємо. А тим часом починає наростати напруження всередині нас, яке назовні проявляється роздратуванням, а інколи і агресією, починаємо шукати винних у світі зовнішньому. Забуваємо, що втрачена совість – то втрачений зв'язок із чимось високим і чистим, духовно багатим і красивим. І якщо такого зв’язку з прекрасним не має, то посилюється зв'язок з чимось темним, мерзенним, егоїстичним, що нахабно поселяється в нашій душі і нівечить нашу людську сутність. Кожен мав можливість пригадати випадки із свого життя, коли доводилося вибирати ту чи іншу лінію поведінки, вибір між добром і злом. Розум казав: «Він не правий і заслуговує на покарання, на догану і т.п.», а серце просило шукати шлях до серця неправої людини, хотіло допомогти їй усвідомити хибність вчинку, тобто, як каже християнська мудрість - «полюби ближнього, як самого себе», або східна мудрість - «люблю неправих в житті вилікувати любов’ю». Кожної миті свого життя ми робимо певний вибір і критерієм цього вибору є наша Совість. Совість – це вість, що йде згори до нас. Совість – це голос Всевишнього, Бога, Творця, Абсолюта або Вищого Розуму (як кому ближче по світогляду), який міститься в серці, яким і визначається наш рівень Людяності.

Учасники студій були повноправними учасниками зустрічі, вільно висловлювали свої думки, ділилися власним досвідом, задавали питання і мали можливість почути відповіді колег. Студії пройшли в атмосфері довіри, доброзичливості і взаємоповаги.

 

 

Підсумки Третьої зустрічі в Бушеті

14 -18 липня 2015 року відбулася Третя зустріч діячів Міжнародного руху Гуманної педагогіки в Бушеті, Телавський район, Грузія.

Громадський рух Гуманної педагогіки існує більше 15 років. Протягом цього часу лідери руху двічі зустрічалися в Бушеті для прийняття рішень, що визначають основні напрямки роботи.

Перша зустріч відбулася в липні 2011 р. Тоді був прийнятий основний програмний документ руху «Маніфест Гуманної педагогіки».

Друга зустріч пройшла в липні 2013 р. Її підсумком став «Кодекс Честі і Служіння Вчителя».

Третя зустріч 14 -18 липня 2015р. підвела підсумок діяльності руху, затвердила сформовані форми роботи та намітила нові напрямки розвитку на основі духовного гуманізму. У ній взяли участь представники громадського руху Гуманної педагогіки Грузії, Росії, Казахстану, Азербайджану, Білорусії, Естонії, Латвії, Литви, України, Фінляндії.

Учасники зустрічі поділилися практикою реалізації Маніфесту Гуманної педагогіки, обговорили досвід міжнародних традицій проведення Уроків Доброти, запропонували закласти нові традиції, пов'язані із затвердженням чистоти слова, думки, вчинків, проведення Фестивалю ідей гуманної педагогіки.

На зустрічі був прийнятий проект інформаційного листа XV Міжнародних Педагогічних Читань за темою «Виховуватися в моральному кліматі пам'яті», які пройдуть 25 - 27 березня 2016 р. в Тбіліському державному університеті імені І. Джавахішвілі.

У ході зустрічі обговорено питання вдосконалення управлінської системи Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки, які розвивають демократичні принципи управління громадських організацій, роботи сайту Міжнародного Центру, видання інформаційного випуску «Три ключа», створення музею Гуманної педагогіки.

Всіх присутніх вітав представник Грузинської Апостольської Автокефальної Православної Церкви академік теософії Георгій. Він говорив про необхідність з'єднання знання і віри для пізнання нашого світу, що допоможе запобігти небезпеці затьмарення і призведе до утвердження Світу.

Почесний президент Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки Ш. О. Амонашвілі у своєму зверненні до учасників зустрічі сказав про необхідність постійного вдосконалення і розвитку людського духу, що неможливо без розширення свідомості, заснованого на прийнятті Вищого Начала і віри. «Все теми наших Читань, - зазначив він, - взяті з Вищих Джерел, тому вони дозволяють нам виходити за рамки звичайного мислення і осягати духовну основу життя». Шалва Олександрович запропонував ряд тем, які, можливо, стануть темами майбутніх Читань:

• Полюбіть майбутнє, крила виростуть;

• Квіти думок прекрасніше всіх земних квітів;

• Учитель повинен знати, що воля є сама дорогоцінна перемога;

• Радість є особлива мудрість;

• Виховувати покоління героїв;

• Спілкування - серце освіти;

• У благих справах збогачуйтеся;

• Сім'я є лоно людської культури.

Учасникам зустрічі було запропоновано висувати можливі теми для обговорення на Читаннях.

Зустрічі, що проходять в Бушеті, завжди багаті творчістю його учасників. Цього разу відбулися вечір поезії Маріанни Озоліні (Рига), вистава «Мадам Маргарита» в постановці Євгена Мишкіна (Калінінград) і творчий вечір Паати Амонашвілі (Грузія), присвячений обговоренню літературної серії «Жива класика педагогіки».

Всі присутні побували в м. Сігнагі - туристичному центрі Грузії і в монастирі Бодбе, в якому зберігаються мощі святої рівноапостольної Ніни, завдяки працям якої в 337 році християнство стало державною релігією Грузії.

Учасники зустрічі відзначили особливу атмосферу взаємодії та підтримки, яка панувала в Бушеті, і дала можливість з'явитися багатьом цікавим ідеям і планам, які обов'язково здійсняться.

Важливим підсумком стало затвердження основного принципу проведення подібних зустрічей - відсутність політичних протистоянь і затвердження об'єднуючих ідей духовного гуманізму.

 

 

Від Серця до Серця або перші кроки школи гуманної педагогіки в Києві

 

16 травня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м.Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі:

Від Серця до Серця або перші кроки школи гуманної педагогіки в Києві

«Учитель усвідомлює виключне значення своєї суб’єктивної волі в творенні освітнього процесу, тому постійно зайнятий вдосконаленням свого характеру, поглядів, педагогічної майстерності, дух овно-морального світу, шукає і творить в собі педагога від Світла для дітей Світла»

Кодекс честі і служіння учителя

Форма проведення : семінар-практикум

Модератор: Зінаїда Іванівна Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант експериментальної школи гуманної педагогіки.

В роботі Студій взяли участь учителі Печерської гімназії № 75:

Подвойська Людмила Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст,

Поліщук Любов Андріївна, вчитель початкових класів, спеціаліст 2 катег.,

Кушнірук Галина Іванівна, вчитель світової літератури, вчитель-методист

Відстань від серця до серця – це найкоротша відстань, можливо декілька кроків…Та ці кроки повинні бути настільки сповнені Безумовної Любові до тієї людини, до якої ти йдеш. І тоді Серце розкривається… «Без Серця, що зрозумієш?».

Тільки пройшовши шлях, виміряний в часі, а не в кілометрах, починаєш розуміти як тим шляхом іти.

Один рік роботи по становленню школи гуманної педагогіки був не простим і для мене і для колективу школи. Зрозуміти і прийняти, що робота по створенню школи гуманної педагогіки, перш за все, полягає в розширенні свого світогляду, в роботі над покращенням своїх рис характеру, у пробудженні доброзичливості свого серця, справа не із простих. Ті вчителі, які усвідомили та реалізували потребу самопізнання і самозростання, отримали і перші позитивні результати. Найсильнішим мотивом для людини на шляху самовдосконалення є внутрішнє бажання стати кращим, більш доброзичливим та добромислячим. Тоді всі внутрішні резерви розкриваються, тоді творчість знаходить свій прояв.

Вчителі гімназії вчилися «передавати оцінку з власних рук в руки учнів». Готували різноманітні завдання і разом з дітьми шукали різні варіанти, як ті завдання можна оцінювати. Діти вчилися самостійно виконувати завдання і самостійно аргументувати кожну оцінку, поставлену власноруч. Виявляється, це дуже цікава і відповідальна справа.

Учителі гімназії поділилися своїм власним досвідом перших кроків гуманної педагогіки в їх діяльності. Учасники Студій задавали багато різних питань, відбувся активний обмін думками та враженнями, а побажання було лише одне - «Успіхів!»

Зінаїда Хоменко

 

 

Особливості уроку в школі гуманної педагогіки. Теорія і практика.

 

25 квітня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі: Особливості уроку в школі гуманної педагогіки.

Теорія і практика.

«Учитель веде своїх учнів і кожного окремо від успіхів до успіхів, від труднощів до труднощів, вселяє в них віру в свої здібності, дає можливість пережити радість пізнання…»

Кодекс честі і служіння учителя

Форма проведення: семінар-практикум

Модератори:

– Зінаїда Іванівна Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант експериментальної школи гуманної педагогіки;

- Інна Михайлівна Халабаджах, учитель вищої категорії, учитель-методист, Відмінник освіти України; учитель світової літератури та російської мови НВК «Міцва-613», м.Київ. Делегат ІІ Всеукраїнського з'їзду працівників освіти, дипломант обласних етапів конкурсів "Учитель року" та "Кращий працівник року", нагороджена медаллю ім. М. Гоголя.

Школа… Учитель…Учень…Урок… На сьогоднішній день урок є основною формою взаємодії вчителя і учня. Якою буде ця взаємодія, чи перетвориться вона у співпрацю?

Методичною вимогою до уроку є виконання таких завдань: виховних, розвивальнх, навчальних. Гуманна педагогіка разом з цим вводить ряд аспектів, серед них найголовніший – духовно-філософський, якій допомагає усвідомити, як сприймати Дитину, яким чином прокласти шлях до серця дитини, щоб стати товаришами, співробітниками. Саме в такій послідовності гуманна педагогіка перетворює урок у творчу співпрацю вчителя та учня, підтримуючи в учня вроджену мотивацію до пізнання. Виходячи з цього, народжується новий фундаментальний принцип, який каже про те, що весь педагогічний процес повинен будуватися відповідно до цілісної сутності Дитини, а не тільки її матеріальної природи.

Авторитарна педагогіка не може прийняти і реалізувати цей принцип, оскільки для неї є чужим вимір духовності. Авторитарна школа на перше місце ставить навчальні завдання, виправдовуючись тим, що дітям потрібно здавати ДПА, ЗНО. Виховними завданнями учитель - предметник практично не переймається, бо вважає, що так важливо розв’язати десять, двадцять прикладів за урок! Чим більше написано в зошиті, тим краще - щиро вірить учитель. «На виховні моменти, на рефлексію у мене не має часу на уроці», - говорять учителі. «От, якби я мала більше годин для свого предмету, тоді б і результат був би кращим». А результат кращим не стає. Не має підстав для кращого результату. Тому що завдання кожного вчителя, кожної школи – виховання особистості, а не заповнення голови учня різною інформацією! Не поставивши на перше місце виховне завдання уроку, вчитель тим самим прирікає на те, що і сам знаходиться у «невихованому» середовищі і учнів класу занурює на 45 хв у таке ж середовище. І тоді на певному етапі життя учитель відчуває, що його нерви здають, оптимізм зникає, на творчість бракує сил, тут би до кінця дня допрацювати, потім до кінця навчального року, потім… Потім ми говоримо про емоційне виснаження і вчителя і учнів, бо від несприятливого, неморального середовища людський організм таким чином захищається. Захищається спочатку емоційним напруженням, яке згодом приводить до хронічних захворювань тіла, до втрати інтересу до своєї діяльності.

Гуманна педагогіка позитивно вирішує ці питання на користь вчителя і учня, вона володіє умовами, необхідними для повного здійснення принципу сутнісної доцільності в освітньому процесі, такими як: віра, любов, радість, довіра, терпіння, доброта, співчуття, відданість, благородство, великодушність, духовне життя для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Введення в освітній процес таких фундаментальних понять гуманної педагогіки, як Духовність і Гуманність сприяє безперервному еволюційному процесу покращення природи людини. Вони – опора особистості на її важкому шляху вдосконалення і сходження, спрямовуюча сила її життя та діяльності на загальне благо.

Семінар-практикум був побудований на матеріалі майстер-класу Шалви Олександровича Амонашвілі, якій він проводив на Міжнародних педагогічних читаннях у 2013р.

Зінаїда Іванівна Хоменко та Інна Михайлівна Халабаджах поділилися практичним досвідом використання ідей гуманної педагогіки у своїй практиці.

 

 

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки, що відбулися 21 березня 2015 р.

Матеріали до уроку

21 березня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м.Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі: Педагогіка Василя Олександровича Сухомлинського

«Освітні процеси гуманної педагогіки базуються на принципах співробітництва, духовної спільності, взаєморозуміння, довіри, творчого терпіння, вільного вибору, радості пізнання, любові»

Маніфест гуманної педагогіки

Форма проведення: творча майстерня.

Модератори – О.М.Брусенцова, старший учитель, учитель початкових класів ЗОШ № 91 м.Дніпропетровська, співробітник Дніпропетровського обласного центру ВГО ВАГП, Лицар Гуманної Педагогіки

Л.А. Губанова, учитель початкових класів, учитель першої категорії школи № 80 м. Дніпропетровська, співробітник Дніпропетровського обласного центру ВГО ВАГП, Лицар Гуманної Педагогіки

В просторі гуманної педагогіки є свої галактики, де сяють неповторні сузір’я, зароджуються нові зірки, відбуваються творчі процеси. Тому важливим є обмін ідеями, творчим досвідом між різними Центрами гуманної педагогіки. Дніпропетровський осередок безумовно ветеран нашого руху. Багато років під керівництвом Н.О.Салієнко талановиті вчителі дніпропетрівщини проводять відкриті уроки, майстер-класи, наукові та культурні конференції в Україні та за її межами.

Яскравими зірками Центру багато років є О.М.Брусенцова, старший учитель, учитель початкових класів ЗОШ № 91 м.Дніпропетровська, співробітник Дніпропетровського обласного центру ВГО ВАГП, Лицар Гуманної Педагогіки та Л.А. Губанова, учитель початкових класів, учитель першої категорії школи № 80 м. Дніпропетровська, співробітник Дніпропетровського обласного центру ВГО ВАГП, Лицар Гуманної Педагогіки, які представили свої наробки на березневих Київських Студіях.

О.М.Брусенцова привезла Урок до Дня Культури (відмічається 15 квітня) і наглядно продемонструвала, що творчість – це молитва Духа і вчитель може пробудити цю молитву в дитині, задіявши зразки високої культури в роботі на уроках. Так Олена Михайлівна з перших шкільних днів знайомить своїх вихованців з творчою і духовною спадщиною видатного митця, вченого, мандрівника, громадського діяча, письменника, мислителя М.К. Реріха. Поступово в життя дітей входять картини Миколи Костянтиновича («Пантелеймон-цілітель», «Останній Ангел», «Матір Світу», «Майтрейя» та ін.), його думки про значення культури для еволюції Землі та людства. Спілкування з прекрасними образами пробуджує в дітях митців, художників, мислителів.

Учасники Студій були вражені глибиною філософських думок дітей, красою створених ними на малюнках образів, бажанням пізнати красу, турботою про її збереження на різних планах буття. Мета, яку ставить Олена Михайлівна в такій роботі – виховати те покоління, котре буде захищати Культуру.

 

Л.А.Губанова познайомила слухачів з цікавою методикою психологічних історій, яку вона застосовує в щоденній шкільній практиці. До кожної конкретної ситуації в класі, яка потребує вирішення, Лариса Анатоліівна пише оповідання, притчи, казки, які переносять зовнішній конфлікт у внутрішній простір дитини, діють на почуття, пробуджують совість, вчать думати наперед. Відбувається казкотерапія, коли дитина засуджує не себе, а свій вчинок. Починається таке потрібне самовиховання. Учні усвідомлюють, що коли змінюють себе, то змінюється світ навколо. Не залишили байдужими учасників Студій такі оповідання Лариси Анатоліївни як «Половинченко» та інші, зачитанні із збірника «Калейдоскоп», виданого Ларисою Анатоліївною. Відбулося жваве обговорення, обмін досвідом, а традиційне дружнє коло подяки завершило нашу неповторну зустріч.

 

 
Більше статтей...