Всеукраїнська культурно-освітня Асоціація гуманної педагогіки

29.03.2012 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка Національної Академії Педагогічних наук України відбулася презентація Маніфесту гуманної педагогіки.

Слід зазначити, що Г.C. Костюка, директора науково-дослідницького інституту психології УРСР, та Д.М. Узнадзе, засновника грузинської психологічної школи зв`язували багатолітні дружні стосунки.

Теплу, людяну атмосферу закладу в наші дні підтримує директор Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної Академії Педагогічних наук України Сергій Дмитрович Максименко, видатний психолог сучасності, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці, Академік-секретар відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України, дійсний член Міжнародної Ради психологів (США), закордонний член Російської академії освіти (РАО), дійсний член Європейської академії природничих наук (ФРН, м. Ганновер).

Ш.О.Амонашвілі в своєму виступі розповів про тернистий шлях та невпинні пошуки духовного виміру в освітньому просторі, котрий розпочався в Грузії у 60-ті роки під керівництвом Б.Й. Хачапурідзе, котрий очолив лабораторію експериментальної дидактики. Вже тоді за основу були взяті ідеї класичної педагогіки. Пізніше приєдналась ідея розвитку, були розроблені система письмово-мовленнєвого розвитку та система змістовного оцінювання. В 70-ті роки Д.Й. Хачапурідзе зауважив, що розвиток – одна з граней особистості, але не вся особистість. Мотив також не охоплював цілком багату внутрішню природу дитини. Відповідь знайшлась в К.Д.Ушинського: «Дитина не готується до життя, вона вже живе». Це був зовсім інший філософський погляд на дитину, що й визначив нематеріалістичну методологію нової педагогіки. «Педагогіка – найвеличніше мистецтво, на яке так чекає людство» (Ушинський). Віра виявилась тим четвертим виміром, на пошуки якого надихає класична спадщина.