Українська (UKR)Російська (RUS)

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки 15/12/2016 р.

15 грудня 2016 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної  адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації  відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь активно-відповідальні учителі, вихователі, батьки.

Тема зустрічі: «Механізми переходу сучасної початкової школи до школи гуманної педагогіки»

Питання для обговорення:

1.  Світогляд вчителя.

2.  Гармонійний розвиток учня.

3.  Мотивація учнів до навчання.

4.  Урок - співпраця вчителя з учнем.

5.  Оцінювання досягнень учнів.

6.  Перевірка зошитів.

7.  Щоденник учня.

8.  «Паперова» робота вчителя.

9.  Робота з батьками.

10. Cпівпраця вчителів, батьків та учнів.

Форма проведення:  ворд-кафе.

Активна форма проведення  студій, модератором яких була пані Ольга Баніт, дала можливість кожному учаснику долучитися до обговорення найважливіших саме для нього питань. Кожен учасник був почутим у колі колег. Найбільш актуальними для слухачів виявилися теми: «Оцінювання досягнень учнів», «Перевірка зошитів», «Робота з батьками», «Мотивація учнів до навчання», «Паперова» робота вчителя».


Обговорюючи тему «Оцінювання досягнень учнів», учителі прийшли до висновку, що оцінка в балах не є стимулом  навчання для дитини, більше того вона негативно впливає на емоційну сферу учня і є предметом непорозуміння між вчителем-учнями-батьками. Учень потребує вербального оцінювання з боку вчителя, а не бального. Тому бальну оцінку в початковій школі варто прибрати, а навчати дітей прийомам самооцінювання. Самооцінювання навчальної діяльності сприятиме формуванню пізнавальної мотивації, формуванню адекватної самооцінки учня як особистості. Бо на сьогодні тема неадекватної самооцінки  учнів  є надзвичайно актуальною для вчителів та батьків.

Як варіант переходу на іншу систему самооцінювання – не бальну і не таку, що регламентована  певними вимогами, а спрямовану на  адекватне сприйняття дитиною самої себе і своєї діяльності, було запропоновано підсумовувати  конкретний вид роботи, урок чи день комплексом питань: 1) що цікавого  було для тебе? 2) що нового ти дізнався? 3) якої допомоги потребуєш? Цими ж питаннями і батькам варто розпочинати з дитиною розмову про школу.


Тема: «Перевірка зошитів». Учителі потребують чітких методичних рекомендацій щодо перевірки зошитів. За порадою В. Сухомлинського учитель має витрачати ¾ часу на підготовку до уроку  і лише ¼ на перевірку зошитів. На сьогодні  в Україні це з точністю до навпаки. На прохання учителів повністю мають перевірятися контрольні роботи. Робота учня/учениці в школі чи дома  вчителем має перевірятися при потребі, вибірково. Потрібно вчити дітей самоперевірці, це розвиває увагу та відповідальність за виконану роботу, сприяє мотивації навчання. Бо коли вся перевірочна робота покладається на вчителя, тоді початкова школа не виконує своє основне завдання – навчити дитину вчитися.


Тема: «Робота з батьками». Найвагоміший висновок групи – перш ніж навчати дітей – потрібно навчити батьків. Цікаво, що про це говорив і наш славетний педагог-класик Василь Олександрович Сухомлинський. Такою є місія вчителя. І це реалії сьогоднішнього дня. Мами і тата потребують знань, як бути мудрими батьками. Тому адміністрації ЗНЗ, ДНЗ  цьому питанню  мають приділити увагу, упередити претензії батьків до  вихователя, вчителя, садочка чи школи. Інакше ми не зупинимо розростання споживацького ставлення до життя у наших дітей. У зв’язку з цим актуальною є пропозиція проводити дні індивідуальних  консультацій, тематичні батьківські збори на відміну від традиційних, на яких обговорюється, зазвичай, успішність та поведінка учнів. Крім того, важливо продумувати й організовувати спільну діяльність учителя, учнів та батьків, у процесі якої кожен відчував би себе потрібною і вагомою ланкою в житті школи і суспільства.


Тема: «Мотивація учнів до навчання». Ця тема  тісно переплітається з попередньою. Пізнавальну мотивацію дитина має від природи. Тому й цікавиться тим, як зроблена іграшка (ламає її), що лежить за закритими дверцятами шафи (відкриває їх), відкручує різні пляшечки, баночки, розриває пакетики і т.д. Задає нам, дорослим безліч питань: «Чому?, Коли?, Як?, Навіщо?». І якщо нам бракує часу, терпіння  відповідати на «пусті» дитячі запитання, дитина перестає їх задавати. А разом з запитаннями згасає і пізнавальна мотивація.  Ми дорослі, батьки та вчителі,   робимо підміну -  пізнавальну мотивацію замінюємо на соціальну: «Іди до школи, принось гарні оцінки і тоді зможеш знайти гарну роботу, будеш жити в достатку».  Маленька дитина вірить нам, дорослим. А підростаючи, починає розуміти, що ті родичі, які живуть в достатку, в школі навчалися не дуже добре. І перший шок у дитини – дорослі говорили їй неправду. І дитина втрачає довіру до дорослих і пізнавальну мотивацію. Якщо  початкова школа ще ледь-ледь жевріє на соціальній мотивації, то середня і старша…пожинає плоди, які були посіяні нами, дорослими.


Тема: «Паперова» робота вчителя». Класні журнали, особові справи, звіти за харчування, перспективні  виховні плани, щомісячні  виховні плани, папка класовода, потім низка звітів… А коли з дитиною спілкуватися, коли до уроку підготуватися? Поки школу будуть оцінювати за результатами ДПА, ЗНО, за кількістю переможців олімпіад чи МАН,  дитину в навчально-виховному процесі ніхто не бачить. Дорослих не цікавить якою ціною дитина досягає цих успіхів, яку кількість симптомів шкільної тривожності чи емоційного вигорання вона привласнила, заробляючи бали для школи. Ми не проти олімпіад і манівських робіт, вони потрібні, але не всупереч здоровому глузду і за рахунок погіршення здоров`я учнів. Дитячий садок, школа гуманної педагогіки бачать, перш за все,  перед собою особистість вчителя і особистість учня, створюють умови для їх гармонійного розвитку. Тоді й батьки будуть спокійні та задоволені, бо дитина з радістю іде в садочок чи до школи.


Теми:  «Світогляд вчителя», «Гармонійний розвиток учня», «Урок - співпраця вчителя з учнем», «Щоденник учня»,  «Cпівпраця вчителів, батьків та учнів» були коротко висвітлені  модератором Зінаїдою Хоменко і їх більш повному розкриттю будуть присвячені наступні студії.

Зінаїда Хоменко