 24 листопада 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міськдержадміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулoся чергове засідання Київських Студій гуманної педагогіки.
Тема зустрічі: «Емоційна пам'ять як механізм формування самооцінки особистості».
Лейтмотив: «Не виховуйте дітей, вони все одно будуть схожими на вас. Виховуйте себе.»
(Англійське прислів’я)
Форма проведення: семінар-практикум.
Модератор – Ольга Баніт.
Емоції виконують важливу соціалізуючу роль в індивідуальному житті та професійній діяльності людини, в її спілкуванні зі світом та оточуючими людьми. Крім того, емоції впливають і на сферу сприйняття: пам'ять, мислення, уяву: існує зв'язок між тими думками, спогадами, що приходять в голову, і настроєм. Так, приємна думка, не лише благотворно впливає на загальне самопочуття, а й сприяє вирішенню будь-якого складного завдання. Негативні емоції породжують почуття суму, скорботи, зневіри, заздрості, злоби, більше того, часто повторюючись, вони можуть викликати різні захворювання. Люди під впливом емоцій часто не можуть контролювати свої дії. При цьому вчинки пояснюють, зазвичай, так: «Я не хотів кричати, бити по столу, ображати вас, але я був не в собі, я нічого не міг з собою вдіяти».
Для вчителів особливо важливо навчитися керувати своїм емоційним станом. Від цього залежить якість життя і здоров'я не лише їхнього, а й багатьох поколінь дітей, яких вони навчають.
У процесі інтерактивних вправ у групах учасники Студій працювали з «емоціями», вчилися групувати, класифікувати за різними критеріями, розрізняти їх прояви, спостерігати за їх інтенсивністю. Цікавими і корисними для всіх були висловлювання вражень від роботи із комплесом завдань, структурно і логічно підібраних модератором.
Детальніше...
19 вересня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.
Тема зустрічі: «Отримати хороше виховання можна не лише у власній родині чи в школі, а і …у самого себе» (Д. С. Лихачев)
Лейтмотив: «Людина є тим, чим вона стає, залишаючись наодинці з собою. Справжня людська сутність виражається в ній тоді, коли її вчинками керує не хтось, а її власна совість» (В.О. Сухомлинський)
Форма проведення: семінар-практикум.
Модератор – Зінаїда Хоменко.
Як часто буває, що ми звинувачуємо у своїх негараздах інших… батьки звинувачують школу, учителів, що ті не так виховують їх дітей. Учителі у відповідь мають претензії до батьків, що ті не займаються вихованням власних дітей… А чи є вихід із цього замкненого кола?
Вихід є!.. і не один!!! Виховують і батьки і учителі … і сама людина може, насправді, навчитися виховувати себе. Виховання буде конструктивним за умови, що в людини буде працювати СО-ВІСТЬ. Зерна Совісті закладені в серці кожної людської особи, та чи проростають вони?
Учасники студій дослухалися до себе, придивлялися до свого внутрішнього світу, визначали на якому рівні розвитку вони знаходяться як людська особистість, складали свій словесний портрет і малювали малюнок своєї Душі. Бо саме в Душу, в наше Серце приходить ота вість, яка показує нам самих себе. Як часто буває, що ми чуємо голос всередині нас самих, який ніби застерігає нас від неправильного вчинку. Та ми виправдовуємо себе, що всі так роблять, або більшість… Потім цей внутрішній голос чистоти приходить до нас після скоєння чогось непристойного, а ми знову намагаємося його заглушити, замаскуватися, відгородитися. Робимося глухими до самих себе, до свого Серця, до своєї Душі. Знецінений, загнаний, закиданий всякою всячиною голос совісті пробивається до нас болем Душі, та ми й його нехтуємо. А тим часом починає наростати напруження всередині нас, яке назовні проявляється роздратуванням, а інколи і агресією, починаємо шукати винних у світі зовнішньому. Забуваємо, що втрачена совість – то втрачений зв'язок із чимось високим і чистим, духовно багатим і красивим. І якщо такого зв’язку з прекрасним не має, то посилюється зв'язок з чимось темним, мерзенним, егоїстичним, що нахабно поселяється в нашій душі і нівечить нашу людську сутність. Кожен мав можливість пригадати випадки із свого життя, коли доводилося вибирати ту чи іншу лінію поведінки, вибір між добром і злом. Розум казав: «Він не правий і заслуговує на покарання, на догану і т.п.», а серце просило шукати шлях до серця неправої людини, хотіло допомогти їй усвідомити хибність вчинку, тобто, як каже християнська мудрість - «полюби ближнього, як самого себе», або східна мудрість - «люблю неправих в житті вилікувати любов’ю». Кожної миті свого життя ми робимо певний вибір і критерієм цього вибору є наша Совість. Совість – це вість, що йде згори до нас. Совість – це голос Всевишнього, Бога, Творця, Абсолюта або Вищого Розуму (як кому ближче по світогляду), який міститься в серці, яким і визначається наш рівень Людяності.
Учасники студій були повноправними учасниками зустрічі, вільно висловлювали свої думки, ділилися власним досвідом, задавали питання і мали можливість почути відповіді колег. Студії пройшли в атмосфері довіри, доброзичливості і взаємоповаги.
14 -18 липня 2015 року відбулася Третя зустріч діячів Міжнародного руху Гуманної педагогіки в Бушеті, Телавський район, Грузія.
Громадський рух Гуманної педагогіки існує більше 15 років. Протягом цього часу лідери руху двічі зустрічалися в Бушеті для прийняття рішень, що визначають основні напрямки роботи.
Перша зустріч відбулася в липні 2011 р. Тоді був прийнятий основний програмний документ руху «Маніфест Гуманної педагогіки».
Друга зустріч пройшла в липні 2013 р. Її підсумком став «Кодекс Честі і Служіння Вчителя».
Третя зустріч 14 -18 липня 2015р. підвела підсумок діяльності руху, затвердила сформовані форми роботи та намітила нові напрямки розвитку на основі духовного гуманізму. У ній взяли участь представники громадського руху Гуманної педагогіки Грузії, Росії, Казахстану, Азербайджану, Білорусії, Естонії, Латвії, Литви, України, Фінляндії.
Учасники зустрічі поділилися практикою реалізації Маніфесту Гуманної педагогіки, обговорили досвід міжнародних традицій проведення Уроків Доброти, запропонували закласти нові традиції, пов'язані із затвердженням чистоти слова, думки, вчинків, проведення Фестивалю ідей гуманної педагогіки.
На зустрічі був прийнятий проект інформаційного листа XV Міжнародних Педагогічних Читань за темою «Виховуватися в моральному кліматі пам'яті», які пройдуть 25 - 27 березня 2016 р. в Тбіліському державному університеті імені І. Джавахішвілі.
У ході зустрічі обговорено питання вдосконалення управлінської системи Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки, які розвивають демократичні принципи управління громадських організацій, роботи сайту Міжнародного Центру, видання інформаційного випуску «Три ключа», створення музею Гуманної педагогіки.
Всіх присутніх вітав представник Грузинської Апостольської Автокефальної Православної Церкви академік теософії Георгій. Він говорив про необхідність з'єднання знання і віри для пізнання нашого світу, що допоможе запобігти небезпеці затьмарення і призведе до утвердження Світу.
Почесний президент Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки Ш. О. Амонашвілі у своєму зверненні до учасників зустрічі сказав про необхідність постійного вдосконалення і розвитку людського духу, що неможливо без розширення свідомості, заснованого на прийнятті Вищого Начала і віри. «Все теми наших Читань, - зазначив він, - взяті з Вищих Джерел, тому вони дозволяють нам виходити за рамки звичайного мислення і осягати духовну основу життя». Шалва Олександрович запропонував ряд тем, які, можливо, стануть темами майбутніх Читань:
• Полюбіть майбутнє, крила виростуть;
• Квіти думок прекрасніше всіх земних квітів;
• Учитель повинен знати, що воля є сама дорогоцінна перемога;
• Радість є особлива мудрість;
• Виховувати покоління героїв;
• Спілкування - серце освіти;
• У благих справах збогачуйтеся;
• Сім'я є лоно людської культури.
Учасникам зустрічі було запропоновано висувати можливі теми для обговорення на Читаннях.
Зустрічі, що проходять в Бушеті, завжди багаті творчістю його учасників. Цього разу відбулися вечір поезії Маріанни Озоліні (Рига), вистава «Мадам Маргарита» в постановці Євгена Мишкіна (Калінінград) і творчий вечір Паати Амонашвілі (Грузія), присвячений обговоренню літературної серії «Жива класика педагогіки».
Всі присутні побували в м. Сігнагі - туристичному центрі Грузії і в монастирі Бодбе, в якому зберігаються мощі святої рівноапостольної Ніни, завдяки працям якої в 337 році християнство стало державною релігією Грузії.
Учасники зустрічі відзначили особливу атмосферу взаємодії та підтримки, яка панувала в Бушеті, і дала можливість з'явитися багатьом цікавим ідеям і планам, які обов'язково здійсняться.
Важливим підсумком стало затвердження основного принципу проведення подібних зустрічей - відсутність політичних протистоянь і затвердження об'єднуючих ідей духовного гуманізму.
 16 травня 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м.Києва та Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.
Тема зустрічі:
Від Серця до Серця або перші кроки школи гуманної педагогіки в Києві
«Учитель усвідомлює виключне значення своєї суб’єктивної волі в творенні освітнього процесу, тому постійно зайнятий вдосконаленням свого характеру, поглядів, педагогічної майстерності, дух овно-морального світу, шукає і творить в собі педагога від Світла для дітей Світла»
Кодекс честі і служіння учителя
Форма проведення : семінар-практикум
Модератор: Зінаїда Іванівна Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант експериментальної школи гуманної педагогіки.
В роботі Студій взяли участь учителі Печерської гімназії № 75:
 Подвойська Людмила Миколаївна, вчитель початкових класів, спеціаліст,
Поліщук Любов Андріївна, вчитель початкових класів, спеціаліст 2 катег.,
Кушнірук Галина Іванівна, вчитель світової літератури, вчитель-методист
Відстань від серця до серця – це найкоротша відстань, можливо декілька кроків…Та ці кроки повинні бути настільки сповнені Безумовної Любові до тієї людини, до якої ти йдеш. І тоді Серце розкривається… «Без Серця, що зрозумієш?».
Тільки пройшовши шлях, виміряний в часі, а не в кілометрах, починаєш розуміти як тим шляхом іти.
Один рік роботи по становленню школи гуманної педагогіки був не простим і для мене і для колективу школи. Зрозуміти і прийняти, що робота по створенню школи гуманної педагогіки, перш за все, полягає в розширенні свого світогляду, в роботі над покращенням своїх рис характеру, у пробудженні доброзичливості свого серця, справа не із простих. Ті вчителі, які усвідомили та реалізували потребу самопізнання і самозростання, отримали і перші позитивні результати.  Найсильнішим мотивом для людини на шляху самовдосконалення є внутрішнє бажання стати кращим, більш доброзичливим та добромислячим. Тоді всі внутрішні резерви розкриваються, тоді творчість знаходить свій прояв.
Вчителі гімназії вчилися «передавати оцінку з власних рук в руки учнів». Готували різноманітні завдання і разом з дітьми шукали різні варіанти, як ті завдання можна оцінювати. Діти вчилися самостійно виконувати завдання і самостійно аргументувати кожну оцінку, поставлену власноруч. Виявляється, це дуже цікава і відповідальна справа.
Учителі гімназії поділилися своїм власним досвідом перших кроків гуманної педагогіки в їх діяльності. Учасники Студій задавали багато різних питань, відбувся активний обмін думками та враженнями, а побажання було лише одне - «Успіхів!»
Зінаїда Хоменко
|
|
