Українська (UKR)Російська (RUS)

Новини

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки 16 квітня 2016 року

16 квітня 2016 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва, Київської області батьки та всі, хто прагне вносити у свою щоденну співпрацю з дітьми ідеї класиків Педагогічної Думки, ідеї Світла і Любові.

Модератор Студій - Вікторія Коломієць, психолог, учитель  російської мови та зарубіжної літератури еколого-природничого ліцею  м. Києва, - спрямувала роботу  учасників Студій до пошуків  духовної єдності між учнем і учителем .

«Кожен із нас є творцем свого суб’єктивного освітнього поля, в яке втягуємо дітей або окрему Дитину. Сила і якість впливу цього поля залежить від нашої особистості та нашої культури: характеру, вдачі, почуттів, думок, знань, устремлінь, світогляду»

Маніфест гуманної педагогіки

Учитель – той, хто дарує Світло

«Животворящий  імпульс не може бути отриманий із книг. Душа може отримувати спонукання тільки від іншої душі і нізвідки більше. Ми можемо вивчати книги ціле життя, можемо стати дуже розвиненими розумово; але врешті побачимо, що зовсім не розвинулися духовно. Щоб оживотворити дух, побудження має виходити від іншої душі» . Так говорить індійський філософ, громадський діяч Свамі Вівекананда.

«Без духовної спільності істинне виховання не відбудеться», - наголошує В. О. Сухомлинський

Януш Корчак  закликає бути уважним до дітей: «Найважливіші зустрічі людини – його зустрічі з дітьми.  Звертайте більше уваги на них: ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині».

Виховання Дитини може відбутися за умови самовиховання та самовдосконалення Вчителя. Шляхи духовного вдосконалення:

- виховувати високу культуру почуттів (розвиток почуття любові);

- виховувати в собі потребу в іншій людині (дитині);

- свідомо утримуватися від прояву нижчих якостей і стверджувати високі;

- нічого не робити рефлекторно, знаходити час для роздумів;

- звертатися до класики.

Вчитель, що є творцем свого суб’єктивного освітнього поля,  формує неповторний  внутрішній духовний світ, до якого залучає  дітей або окрему Дитину.

Педагогічні ситуації  та висновки

«Заплаканий геній» В.О. Сухомлинський

«Виховання морального гідності, побудоване на порівнянні: будь таким, як хороший Іван, і не будь таким, як поганий Петро, - розбещує вже маленьких дітей, для підлітка ж воно - духовна отрута. Учитель завжди протиставляв здатності відмінника бездарним трієчникам. В голові підлітка вкоренилася думка: я хороший тому, що є погані. Нехай кожному буде чим пишатися. Почуття поваги до самого себе - це благородне і безкорисливе почуття; в ньому виражається витонченість, краса, велич взаємин між людьми. Особливо відчутно чисте, благородне почуття гордості за себе тоді, коли людина, немов у дзеркалі, бачить себе в іншій людині, тобто коли щось добре, що є в ньому самому, він вкладає, втілює в іншій людині».

«Перший крок»  В.Ф. Бак

«...Утром следующего дня через пять минут после начала уроков нахожу 11-Б класс, вызываю Любу в коридор. Она выходит, не поднимая глаз, на лице  - следы печальных мыслей. Я прошу у неё прощения просто и искренне, обнимая за плечи, и вдруг, она, рыдая, прижимается ко мне и крепко обнимает, ничего не говоря, тихо плачет. Понимаю, что и она страдала, хотела как-то исправить ситуацию, но не знала как.

Я, учительница, которой нагрубила ученица, первая прошу у неё прощения и испытываю от этого радость. Нам с Любой в эти несколько секунд по-настоящему хорошо, и мы понимаем без слов, что отметки, рейтинги, жизненные успех или поражение – ничто в сравнении с человеческими чувствами прощения, благодарности, тепла и дружбы».

«Котячий концерт » Януш Корчак

«І знову життя навчило мене, що витоки нашого благополуччя часом лежать там, де, як вважали ми, спіткала нас катастрофа, що бурхлива криза - часто початок одужання.

Проводячи на інший день бесіду в лісі, я вперше говорив з хлопцями, а не хлопцям, і говорив не про те, якими я хочу, щоб вони були, а про те, якими вони самі хочуть і можуть бути.

Саме тоді я вперше зрозумів, що у дітей можна багато чому навчитися, що і діти вимагають, ставлять умови і роблять застереження, і мають на це право».

Присутні вчителі поділилися незабутніми прикладами з власної педагогічної практики!

А в яких прийомах на Вашому уроці відбувається пошук духовної спільності?


 

Зі святом 8 березня

 

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки 20 лютого 2016 року

 

20 лютого 2016 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м. Києва, Київської області, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Модератор Студій - Ніна Салієнко, лікар-методист Дніпропетровського Центру здоров’я, голова Дніпропетровського обласного центру та член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, Лицар Гуманної Педагогіки, - спрямувала роботу  учасників Студій пізнанню двоїстої природи людини.

«Людина була і протягом всієї історії залишається двоїстою, причетною до двох світів – вищого божественного світу, який вона в собі відображає, світу вільного; і світу природного, в який людина занурена, долю якого вона розділяє і який багатьма шляхами діє на людину і пов'язує її по руках і ногах настільки, що свідомість її затьмарюється, забувається її вище походження, її причетність до вищої духовної діяльності». Ці слова належать відомому філософу «срібної доби» М. Бєрдяєву.

Людина загубила щастя, тому що щастя – категорія духовна.

Як же пробудити, ствердити в дитині прояви вищої природи? Відповідь дає В. О. Сухомлинський: через культ (шанування) Батьківщини, Матері, Книги.

Любов до Батьківщини розкриває серце дитини через потоки високих образів, життя героїв, які дорожили іншими більше, ніж собою. Проживання подвигу витончує уяву, захоплення, устремління. Надособистісні почуття навіть випереджають думку!


Любов до Матері виховується  у сім'ї через відносини батьків з дитиною, сумісну працю, творчість, співпереживання іншим людям.

Культ Книги розвиває абстрактне мислення, вміння обирати життєвий шлях. Нажаль, деякі книги захоплюють і розвивають нижчу природу. Важливо зупинитися, постійно розмірковувати, вміти читати «між рядків». Велику роль у вихованні вищих почуттів відіграє казка, притча.

Наближається нова епоха, відходять у минуле відносини, що спиралися на тиранію та рабство. Школа має спрямувати суспільство на розвиток принципово нових якостей особистості: безумовну любов, великодушність, повагу, добросердечність, вміння співпрацювати, самостійність у прийнятті рішень і відповідальність за їх наслідки.

«..людиною ти народився, але Людиною повинен стати. Жодної людської риси природа  не дає сама - все тільки виховується», - зазначав В.О.Сухомлинський. Поки ми не навчимося піклуватися про людей і не виховаємо почуття  відповідальності за все, що навколо відбувається, не станемо  Людиною. Людина з великої літери називається героєм, а дія її - подвигом.

Кожна людина - алмаз, який може очистити або не очистити себе. У тій мірі в якій він очищений, через нього сяє вічне Світло. Тому справа людини не намагатися світити, а намагатися очистити себе, тобто постійно працювати над покращенням свого характеру. Такий висновок зробили учасники зустрічі.

Наступне засідання Київських Студій відбудеться 19 березня. Ми чекаємо на Вас!

 

Підсумки Київських Студій гуманної педагогіки 28 листопада 2015 р.

28 листопада 2015 року в Київському будинку вчителя за сприяння Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Київської облдержадміністрації відбулися Київські Студії гуманної педагогіки, у яких взяли участь вчителі м.Києва, Київської області та м. Рівне, які прагнуть вносити у свою щоденну співпрацю з учнями ідеї Маніфесту Гуманної Педагогіки, Кодексу честі і служіння вчителя, ідеї Світла і Любові.

Тема зустрічі: Створення духовної спільності між учителем і учнем

«Кожен із нас є творцем свого суб’єктивного освітнього поля, в яке залучаємо дітей або окрему Дитину. Сила і якість впливу цього поля залежить від нашої особистості та нашої культури: характеру, вдачі, почуттів, думок, знань, устремлінь, світогляду»

Кодекс честі і служіння учителя

Форма проведення: семінар-практикум

Модератор: Зінаїда Іванівна Хоменко, кандидат психологічних наук, член Правління Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки, заступник Голови Київського міського центру ВАГП, науковий консультант експериментальної школи гуманної педагогіки.

Духовна спільність між вчителем і учнем є запорукою виховного впливу. Про це писав Василь Олександрович Сухомлинський, на це вказували всі педагоги-гуманісти.

Учень сприймає енергію впливу вчителя, якщо цей вплив буде наповнений повагою і любов’ю до особистості дитини.

Учасники Студій, об’єднавшись в групи, шукали шляхи створення духовної спільності між вчителем і учнем. Розвиток гуманістичного світогляду вчителя, постійне самовдосконалення дають можливість вчителю відчути духовний світ учня. Лише свідома робота по облагородженню свого характеру, практика доброзичливості допомагають вчителю співпрацювати з учнями.

«Подібне виховується подібним», тому таким важливим є вміння вчителя при спілкуванні з учнями максимально проявляти найкращі якості своєї особистості - щирість почуттів, ясність думок, красу устремлінь, легкість вдачі, глибину знань. Лише духовна спільність вчителя і учня дає натхнення для співпраці і співтворчості і тоді зі школи зникне примус, а разом з ним - емоційне виснаження вчителя та учня.

На Студіях також було обговорено різницю понять «духовний» і «релігійний», їх зміст та наповнення.

 

 
Більше статтей...